пʼятниця, 14 жовтня 2011 р.

Боротися- означає жити!


Боротися – означає жити. Жити означає вдихати на повні груди повітря вільної, рідної Батьківщини. Втім, у слово «боротися», так само, як і у слова «стояти на місці» можна вкладати різні значення. Боротися можна язиком, осуджуючи діяльність інших із щонайвищої трибуни, втім, у найвідповідальніший для держави момент – «підібгати хвіст» та сховатися у темному закутку, очікуючи на «кращі часи». Можна бути меншовартісним рабом і виконувати вказівки згори свого старшого  пана: забороняти в Україні українських героїв, свята, мову, перетворювати у приватні антиукраїнські штаби храми та одвічні українські святині. Але можна боротися й по-іншому. Можна скидати пам’ятники катам українського народу, вандалам його культури. Можна боротися за свої права у своїй державі, за синьо-жовті, одвічно українські, а не червоні, кровопролитні, знамена. У боротьбі потрібно бути хоробрим воїном  правди та справедливості, відвертим перед собою, відданим своїй меті. 
 Так само, «стояти на місці» можна по-різному: осторонь, не прогресуючи, керуючись правилом «моя хата скраю» та, навпаки,- стояти на своєму: на незламній вірі, стояти за честь, за славу, за любов, мрію.
Сьогоднішнє релігійне свято – Покрови, якнайкраще демонструє нам усім велику прив’язаність українців до релігії та саме оту незламність справжньої боротьби, уміння вростати коренями у рідне і захищати його до останньої краплини крові. Саме під Святим Покровом Пресвятої Богородиці створювалася козацька дружина, потім - армія УПА. Всеукраїнське об’єднання «Свобода» теж «народилось» знаково: у ці славетні, героїчні жовтневі дні.  Тому я хочу привітати усіх українців з цим воістину великим святом. Не лише релігійним, а й із героїчним святом свят: створенням козацького війська і славетної минувшини, 69 річницею створення Української повстанської армії, 20-річчям Української ровесниці, «Свободи»!
У церкві, не зважаючи на те, що будній день, багатолюдно. Таку ж кількість людей можна побачити і на Різдво, і на Пасху. Це не може не радувати око, бо демонструє нам живу віру тернополян. А поки жива віра – доти є пам'ять та слава героям, доти можлива боротьба, доти незламність народу, доти – життя! Слава Україні!


Немає коментарів:

Дописати коментар