Вчора орден отримала людина, котра тривалий час була моїм морально-духовним наставником, адже я починав свій політичний шлях в якості помічника - консультанта депутата міської ради Тернополя  Михайла Головка. Ще й якось так символічно вийшло, «орден князя Володимира», ходив, піджартовував, мовляв, нагородили його моїм почесним іменем.

 Насправді, Михайло Головко (про котрого зараз мова і йде), мабуть, найбільше від усіх і заслуговував отримати ту відзнаку. З усіх орденоносців він наймолодший, втім, внесок, котрий він зробив для духовно-морального розвитку тернопільських сімей чи не найбільший. Зокрема саме завдяки його зусиллям Тернопільщина розпочала активну боротьбу з алкоголізмом (Михайло посприяв затвердженню рішення щодо заборони продажу алкоголю після 22 години)

І що не кажіть… Приємно, вельми приємно, коли твій наставник отримує таку почесну нагороду із рук самого Патріарха…Нехай до лику святих заживо Михайла не прийняли, але відчуваю себе його добрим учнем і, направду, добро і милосердя в цей світ відразу хочеться нести :)