Ось і ще одна осінь взяла на поруки тисячі школярів та
студентів, які сьогодні рушили в свої навчальні заклади після літнього
відпочинку. Та чесно кажучи, з такою системою освіти, як у нас, відряджати
дітей в школу чи ж бо у ВНЗ стає страшно. Хоча б тому, що навчальна програма
щороку зводиться до мінімалізму не як до мистецького спрямування, а як
цілеспрямованого перетворення українців
в «не мисляче стадо».
Це як із серії
«тупий і ще тупіший», коли «недалека» провладна сила не має амбіцій керувати
країною розумних та культурних громадян. Тому робить усе від неї залежне, щоб в
нашому суспільстві залишилось якнайменше людей думки. Не дивно, що дітей домінуючої у парламенті
партії важко узріти в стінах українських вишів. Їх батьки чудово розуміють: з власного
чада «ліпити» Homo НЕ sapiens безглуздо, а враховуючи становище нашої освіти –
іншого результату нема чого й чекати. От і відправляють за кордон, де навчатися
престижно не тому, що дорого, а тому що результативно.
Наші європейські сусіди розуміють просту, однак мудру
істину: діти наше майбутнє, а значить дбати про нього варто вже зараз.
В нас ж все навпаки: чим ти розумніший, досвідченіший та краще
підготовлений, тим менше в тебе шансів на гідне життя в цій країні. Тут вижити
можна завдяки будь-чому, але тільки не власними знаннями.
Попри те, що за словами Табачника в нас рівень освіти не
поступається західним сусідам, разом з тим в Україні повсюдно зменшується кількість
учнів, закриваються класи і навіть школи. У навчальних планах зменшується кількість
годин.
Цьогоріч, приміром, Табачник намірився спростити шкільну
програму ще більше. В слід за «астрономією» та «етикою», які він викинув із
навчального плану раніше, можуть піти ще важливіші предмети, такі як «фізика»,
«хімія» та «біологія». А далі що? Може в школах запровадять більш «корисні» предмети,
як от пивознавство чи основи суспільної покори?
Далеко не втекли і вищі навчальні заклади, в стінах яких
так і кишить хабарництвом та «відчіпні» дипломи. Не дивно, що наші студенти
масово прагнуть навчатися за кордоном. Ще в 2011 році фондом "Демократичні
ініціативи" імені Ілька Кучеріва було проведено опитування серед спудеїв.
До сучасної української освітньої системи вони ставляться вельми критично: 41%
з них вважають, що вона забезпечує посередній рівень освіти, 7,5% - низький і
дуже низький, 40% - загалом оцінюють рівень освіти як досить високий і 8% - як
дуже високий. Думаю, за два роки «стабільності та добробуту» мало що змінилось.
А чого власне дивуватись? Якщо в нас Болонська система і
та, як кастрована. В кожному ВНЗ виглядає по-іншому. А щодо ЗНО, здавалося б
єдиної корисної та успішної реформи в освітній сфері, то й вона по факту не
зменшила хабарництва серед навчальних закладів. Більше того, постійні заяви
провладних депутатів про повернення вступних іспитів, дозволяють прогнозувати,
що скоро наше незалежне оцінювання піде в заслання разом з «фізикою».
Українська освіта приносить користь хіба самому міністру
та його підданим. Лише за рік Табачник отримує 280 тисяч гривень зарплатні, що
у дев’ятеро більше від середньої заробітної плати простих освітян. При тому
лише згідно з офіційними даними на банківських рахунках міністра «пригрілось»
9,5 мільйона гривень. Звідки взялись такі цифри, якщо сам Табачник займається
виключно освітянськими справами?
Запитання, виключно риторичне.
Хоча наш міністр, насправді, взяв на себе набагато більше
обов’язків, аніж треба. Чого тільки вартує переписування підручників з історії.
Це ж вам не просто викинути «наболілого» Бандеру чи Шухевича та видати новеньку
«Регіонівську байку», а повністю прибрати з полиць українських бібліотек всі
згадки про те, що наш народ умів себе відстояти, умів діяти та думати.
Та якби не старався Табачник перекрити курсування знань
до мозку молодого покоління, воно все ж
залишається свідомим того, що не воліє бути стадною «Homo НЕ sapiens». І в
цьому йому допоможе самоосвіта (через той же Інтернет), потреба в країні, на
яку вона заслуговує. А ще, українська література, в якій червоною ниткою до
кожного з нас звучать слова Кобзаря:
«Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь...
Немає коментарів:
Дописати коментар