Так вже у світі повелося, що людину, як істоту із тваринним
началом та Божою сутністю( душею) зачасту більше цікавлять буденні речі і
зовсім мало питання буття, життя і смерті, призначення у цьому світі та
безкінечність Всесвіту. Це не можна назвати добрим або ж поганим. Це звичайне
явище: частина людей шукає себе, намагається якомога більше надихатись даним їй
звідкілясь життям, інша – дбає про рутинне, звісно ж, не менш необхідне.
Чудово, коли у людині є баланс між цими двома крайностями, втім, і без того
сяк-так можна справитись.
Чомусь, згадуючи про ажіотаж навколо дати 21.12.2012, у мене завжди виникає
сюжет виникнення цього міфу. Ті, хто живуть, не замислюючись про Великий
Всесвіт, а позирають на годинник з частотою у кожні 15 хвилин із 9 ранку до 18
вечора, можуть бути щасливими від надзвичайно простих речей. Приміром, того
самого закінчення робочого тижня, унікальністю подарованого перстеника тощо.
Ті, хто розмірковують про суть «театру» та його «акторів», люди, котрі
щасливими бувають вкрай рідше. От і уявляється мені лихий мізантроп-філософ,
котрий захотів продемонструвати офісним клеркам, що отак-от елементарно завтра
може не стати їхніх офісних комп’ютерів на роботі, домогосподаркам – відсутність
пралок, посудомийок і т.д., врешті всьому людству – світла, електроенергії.
Можливо, той філософ і не був мізантропом, а просто очікував відповідної
реакції – навернення до церкви, зміни сучасного способу та стилю життя. Втім,
люди такі люди… За місяць до очікуваного дня Х вони не лишень скуповують
свічки, блоки сірників, витягують валізи, готують документи, а й роздумують над
тим, як же порятувати свої пожитки а чи ж бідкаються, що 21 мають бути далеко
від рідного дому. Коротше кажучи, - доймає бідолашних клопіт за нажиті статки…
Першою ластівкою сучасної істерії стала історія із мексиканським
письменником-містиком(!) та художником Хосе Аргуельсом у 70-тих роках минулого
століття, котрий пожартував, що у 2012 буде кінець світу, позаяк, згідно
обчислень на цьому році закінчується один із періодів досліджуваного ним
майянського календарика. Таку «вигідну думку» вирішили не упустити ті, для кого
«мулька» згодом стала бурхливим джерельцем прибутку. В принципі, й сам
Аргуельс, мабуть, добряче нажився на книгах про майянський фактор, втім, ніхто
з 7 мільярдів 22 грудня уже не покиває йому пальчиком, мовляв, шановний,
забрехалися. І не тому, що настане сумнозвісний кінець, а тому, що він вже
настав для самого Хосе. Батько «календарної теорії» помер минулоріч.Люди не довіряли попереднім «кінцям світу» , бо думки про них базувались лишень на словах якогось одного лжепророка чи псевдовченого. Дату 21.12.2012 обсідають все більше й більше таких от філософів. Погодьтеся, коли десятки(а не один) розповідають, що кінець всьому відбудеться в якийсь певний, один день,та ще й обґрунтовують схемами, важкозрозумілими термінами і т.ін., важко не повірити у протилежне. Тим паче інші вигадки про кінець світу не такі довговічні, з’являються за місяць-рік до прогнозованого завершення, а топ-подія 2012 року анонсувалась ще років 40 тому( байдуже, що у жартівливому характері). Тому тут спрацьовує правило: готуй сани влітку. Тобто, якщо після 21 грудня Ви ще забажаєте у майбутньому налякати когось повним крахом, - розпочинайте підготовку одразу, бо для правдоподібності вам знадобиться років так з 30.
Коли майя почали викликати сумнів у громадськості, до справи взялася NASA.
Організація колись вселяла у мені довіру до себе, бо дослідження космосу,
цікаві факти про запуски різних супутників та, відповідно, їхні дослідження –
це цікаво, та потрібно для людства. Втім, яскраві картинки супутникових
зображень почали тьмяніти, коли спочатку в організації запустили слушок про
парад планет і здогадайтесь, коли ж він має відбутись? Еге ж, 21.12.2012. Окрім
того, NASA передбачила ще один «кінець», котрий мав відбутись у жовтні цього
року. Отже, декілька слів про ймовірно-неймовірний парад планет.
Парад планет, який відбудеться 21 грудня 2012 року, викликав підвищений
резонанс, тому що виникне ситуація, яка буде пов'язана з накладанням магнітних
полів усіх зоряних систем, а також їхніх гравітаційних полів, і ніхто не знає,
які можуть бути наслідки.Деякі вчені вважають, що якісь із планет зійдуть зі
своєї орбіти. Для Землі може стати вирішальним цей парад планет, наслідки для
нашої планети можуть бути досить руйнівними.Інші прогнозують серйозні
катаклізми і різку зміну клімату, танення льодовиків. Треті схиляються до
думки, що ніякого впливу парад планет 2012 на Землю не матиме і нічим не
відрізнятиметься від попередніх парадів.
Різних версій знищення людства із лиця Землі було ще безліч,
а це й приліт інопланетян, і Великий потоп №2, яскравим хляпом поміж тим всім
стало повідомлення тибетського монаха, котрий хтозна чи існує взагалі
про…нульову Галактичну смугу. Мовляв, 21.12.2012 Практично на всій Землі, за
кілька хвилин близько 10 години ранку 21.12.2012 настане повна темрява і тиша.
Ніяке світло, електрики, зв’язок, навіть звуки не зможуть існувати.
«Ця темрява буде супроводжуватися космічними сполохами,
ілюзорними спалахами світла, і триватиме кілька днів, приблизно три-чотири.
Лякатися і хвилюватися не треба. Потім світло сонця знову
з’являться. Світ знову стане видний. Тварини Землі заздалегідь відчують прихід
«космічної темряви» і заховаються в нори. Люди в містах цих ознак не відчують,
тому будуть жертви і божевілля.
Може загинути 10% населення Землі.» - головне повідомлення
монаха-аноніма.
З часу його повідомлення люди панічно скуповують свічечки,
їздять до обраної гори у французькому селі(де кінець світу нібито не повинен
настати), коротше кажучи, усіляко «бережуть» свої статки. Українські астрологи
радять співати та молитись, а я ще пораджу пританцьовувати…
Попри те, що ніхто з мого оточення нібито не вірить у кінець
світу 21.12 2012, велика частка відпрошується з роботи, аби бути у п’ятницю
вдома. Тішить щоправда молодь, котра організовує флеш-моби та акції,
літературні читання та збіговиська, аби продемонструвати усім, що хоче жити і
знає, що буде. Кінець світу 2012 – велика мильна бульбашка, котра 21 грудня
лусне із гучним тріском. Тим часом хочу передати «привіт» австралійському
прем’єр-міністру та зацінити гарний піар-хід політика. Увесь світ побачив, як
минулого тижня жінка ледь не зі сльозами на очах сказала, що у Кінець світу
вірить, а потім так пафосно-пафосно додала: «Але я буду зі своїм народом до
повного завершення!»
Звісно, кінець світу буде, не переймайтесь! Втім, точно не
зараз… Противникам моєї думки та любителям містики пропоную звернутися до Книги
Книг, де чорним по білому написано, що у Божих планах точно немає попереджувати
людину про майбутній Страшний суд. Кінець підкрадеться непомітно, тому не
займайтесь рутинним, не пакуйте чемодани, а потіштеся білістю снігу та й
загалом прекрасністю світу, може, тоді зрозумієте, що живете десь трішки не
так.
Немає коментарів:
Дописати коментар