Мандрівець – це той, хто пізнає себе

Місце зустрічі філологів - книгарня

Нещодавно мені пощастило відвідати презентацію ювілейного, сотого номера журналу «Мандрівець», що от уже 18 років виходить під керівництвом Богдана Фенюка. Останнім часом вийшло так, що  мені доводилось неодноразово особисто спілкуватися з  шеф-редактором, і можу ствердно сказати, що Богдан Петрович людина, яка знає і головне любить, свою справу. Направду, нам є чим пишатися, адже в Україні не так вже й багато вартісних україномовних видань. І тут, либонь, секрет не лише в професіоналізмі його творців, в чому, звісно, ніхто не сумнівається, а в люблячому ставленні до роботи.  

 Журнал "Мандрівець" є спільним проектом одноіменного видавництва та Києво-Могилянської академії. Журнал включений до переліку наукових фахових видань із гуманітарних спеціальностей: філологія, історія та філософія. Тобто тут вже можна говорити про високу якість текстів на його шпальтах. Не дарма, п. Фенюк вкладає у слово «мандрівець» свій контекст. Мовляв, мандрівець – це той, хто пізнає в першу чергу себе. А що, як не книга чи періодика дозволяє нам осягнути власні кордони, наповнити розум знаннями задля нового пізнання. 

До слова, на презентації було дуже багато відомих та шанованих осіб. Не можу не відмітити присутність в книгарні Михайла Головка - новообраного народного депутата та Леоніда Бицюри - заступник мера нагородив видавця грамотою Тернопільської міської ради. Особисто для мене приємною та несподіваною була зустріч із деканом філологічного факультету ТНПУ ім. Гнатюка Миколою Платоновичем Ткачуком, у 2005 році саме із його рук я отримав свій перший диплом про вищу освіту  Тому приємно було поспілкуватись з Миколою Платоновичем, дізнатись, що змінилось у рідних  стінах альма матері.

Щодо журналу «Мандрівець», то він приречений на успіх хоча б тому, що його творять із задоволенням та любов’ю . А він, як дитина, своїй матері віддячує взаємністю.