неділю, 17 листопада 2013 р.

Товста книга бездіяльності ради

Ось вже і минув той ажіотаж з приводу відновлення роботи Тернопільської обласної ради. Вже є очевидним той факт, що катастрофи в області не сталось, як це пророкували певні зацікавлені особистості, зате було наочно доведено, що навіть цю владу можна змусити рахуватись із громадою.
Питання стоїть в іншому, якщо обласна рада дійсно була «паралізована»,  то звідки ж у мене за ці місяці назбиралась така маса відповідей різних структур на мої звернення? Якийсь неправильний параліч був, інакше я би мав лежати на дивані і газети з журналами читати, замість усіх цих листів.
Насправді цей рік видався урожайним на писанину. Може й хотів би забути про своє депутатське посвідчення, але як, якщо на зустрічах – а фактично не було тижня, щоб я не був у якомусь із сіл області – люди постійно звертались із наболілим, коли кожного місяця не обходилось  без звернень то в прокуратуру, то в облдержадміністрацію для вирішення тих чи інших проблем жителів області.
Відверто кажучи, я вже і лік тим паперам втратив. Варто б їх систематизувати, або ж куди краще написати таку собі історію роботи одного депутата і назвати її «Товста книга бездіяльності ради». А в співавтори додати  усіх адресатів моїх «дописів». Жарти вони ж розуміють. Це вже я перевірив, коли першого квітня подав звернення до начальника УМВС України, аби той посприяв, чи ж бо пришвидшив прихід весни в Тернопільську область.

Та жарти жартами, але паперів  за період «нібито недієвості ради» у мене назбиралось чимало. Вже б пора ще одну теку купити, бо вже зберігати ніде.
Хіба може й справді на основі усіх моїх звернень видати книгу. Товстезну книгу, про те, як потрібно «непрацювати». Заодно і запроваджу новий від депутатського звіту перед людьми, а то наразі у формі книг хіба обіцянки були…

1 коментар: